нагороджувати
Смотреть что такое "нагороджувати" в других словарях:
нагороджувати — I ую, уєш, недок., нагороди/ти, роджу/, ро/диш, док., перех. 1) Давати на городу кому небудь. || Висловлювати подяку, виражати задоволення, схвалення, виявляти. прихильність у нагороду за що небудь. 2) перен. Віддячувати, відплачувати комусь за… … Український тлумачний словник
нагороджувати — 1 дієслово недоконаного виду віддячувати нагороджувати 2 дієслово недоконаного виду будувати; наговорити багато беззмістовного, нерозумного розм … Орфографічний словник української мови
нагородити — I див. нагороджувати I. II див. нагороджувати II … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
нагороджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нагороджувати … Український тлумачний словник
нагороджування — я, с. Дія за знач. нагороджувати I … Український тлумачний словник
нагороджуватися — уюся, уєшся, недок. 1) Одержувати в нагороду що небудь. 2) пас. до нагороджувати I … Український тлумачний словник
надгороджати — а/ю, а/єш, недок., надгороди/ти, джу/, ди/ш, док., діал. Нагороджувати … Український тлумачний словник
преміювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією … Український тлумачний словник
присвоювати — юю, юєш, недок., присво/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Робити що небудь чуже своєю власністю; привласнювати. || Видавати що небудь чуже за своє. Присвоювати владу. || заст. Сприймати, засвоювати. || рідко. Робити що небудь своєю постійною… … Український тлумачний словник
